-
1 grumble
1. n1) бурчання; нарікання; ремствування2) pl поганий настрій3) гуркіт грому; грюкіт2. v1) бурчати; скаржитися; нарікати (на — about, at, over)2) гриміти, гуркотіти* * *I n1) бурчання, ремствування; скарга; pl поганий настрій2) розкоти грому; гуркітII v1) бурчати, скаржитися2) гуркотіти, гриміти -
2 недовольный
1) незадоволений, невдоволений, (зап.) неконтентний, нерадий, (неудовлетворённый) незадовольнений, невдовольнений. [Коли ви незадоволені, можете оскаржити цю постанову (Київ). Фортунат (невдоволений): - «Ну, а навіщо се?» (Л. Укр.). «Чого вам треба?» - верескливо почала невдоволена донька (Крим.). «Не те, все не те!» - бубонів сердито неконтентний Менандр (Дніпр. Ч.). Сестра приїхала в гості до його, а він такий нерадий (Кониськ.). Були дуже незадовольнені, що оповідання уривається (Грінч.). Утискування і карання невдовольнених робітників (Азб. Комун.)]. -ный кем (на кого) - незадоволений, невдоволений з кого, ким, на кого. [Незадоволений Гнат із Грицька (Ледянко)]. -ный собой, самим собой - незадоволений (невдоволений) з себе (собою, на себе), з самого себе (самим собою, на себе самого). [Силувався, на себе невдоволений, одкинути те чуже почування (Крим.)]. -ный чем (в чём, на что) - незадоволений (невдоволений) з чого, чим. [Раз-у-раз із чогось незадоволений (Кониськ.)]. -ный взгляд, голос - незадоволений (невдоволений) погляд, голос. [«Ну, от знов!» - загомонів Зінько невдоволеним голосом (Грінч.)];2) (недостаточный) недостатній.* * *незадово́лений, невдово́лений, нера́дий; диал. маркітний -
3 browned-off
adj розм.невдоволений, роздратований; ситий донесхочу (по саму зав'язку)* * *a; сл.незадоволений, роздратований; ситий по горло чим-небудь
См. также в других словарях:
невдоволений — а, е, без додатка, ким, чим, з кого – чого, на кого – що. Який відчуває невдоволення. || у знач. ім. невдово/лений, ного, ч. Той, хто відчуває невдоволення. || Який виражає невдоволення … Український тлумачний словник